Головна » 2015 » Вересень » 5 » Наша Україна – у серці єдина! Інтегроване заняття для старших дошкільників
19:29
Наша Україна – у серці єдина! Інтегроване заняття для старших дошкільників

Наша Україна –

у серці єдина!

Інтегроване заняття для старших дошкільників

 

 

З досвіду роботи

Вихователя старшої групи

ДНЗ №17 «Перлинка»

Федько Ніни Миколаївни

 

 

Ніжин, 2015

 

 

 

Вихователь: Федько Ніна Миколаївна

Адреса: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 99-3; дошкільний навчальний заклад №17 «Перлинка» Ніжинської міської ради

Інтегроване  заняття для   дітей старшого дошкільного віку.

Тема: Наша Україна – у серці єдина. Символи та обереги України.

Мета: національно-патріотичне виховання дошкільників.

Фізичний розвиток: викликати інтерес до народної гри, спонукати передавати  в народній  грі та театральному дійстві танцювальні рухи, емоційний стан за допомогою міміки  та жестів.

Соціально-моральний розвиток: виховувати патріотичні почуття -  любові до рідного краю, до Батьківщини, поваги до її символів, до національної культури, звичаїв та оберегів;   гордості за свою країну, свій народ; учасників АТО, які боронять мир і незалежність України;

- виховання щирості, гостинності, доброти, мудрості, щедрості, доброзичливості.

Пізнавальний розвиток: розвивати  пізнавальну  активність дітей, формувати   стійкий  інтересу до національно-народознавчого матеріалу,  прагнення якомога більше пізнати про свою Батьківщину та державну символіку; закріпити поняття  про державні (гімн, герб-тризуб, прапор)  та народні  символи ( калина, рушник, віночок, ляльки-мотанки ); 

- розвивати увагу, зосередженості, активного мовлення;

- продовжити знайомити дітей з калиною як національним символом України.

Мовленнєвий розвиток:  у ході театральних дійств збагати мову дітей словами: скриня, лялька-мотанка, кетяги.

 - спонукати дітей з гордістю читати  вірші  про Україну, про державні  та національні символи;

- продовжити знайомити дітей з легендами про символи, спонукати до активної участі у театральному дійстві.

Художньо-естетичний та креативний розвиток:  виховувати естетичні почуття та естетичні смаки; викликати насолоду від милування народними символами України (калина, рушник, віночок, ляльки-мотанки);  викликати бажання брати участь у театральних дійствах, емоційно передавати відповідні образи; слухати музику та виконувати  пісні про Україну, виконувати українські народні таночки; виготовляти ляльки-мотанки,  викладати державний прапор України з кольорових серветок,   

Матеріал: театральна ширма, оздоблена скриня,  ляльки-атрибути до лялькової вистави – Укра-Аїна, Калинка,  шапочки для хлопчиків - символів, катронажний театр, український одяг, матеріал для виготовлення ляльок-мотанок, виготовлення державних символів (прапор – серветки, клей, пазли – герб,   музичний ключ), запис Гімну України,  українських пісень.

Попередня робота: відвідування української світлиці, знайомство з символами України, вивчення віршів, пісень про Україну, виготовлення декорацій.

Освітня технологія: театральна педагогіка -   «Усі види діяльності  - через театр»

Хід заняття.

    Заняття проводиться у кімнаті казок дитячого садка.

Організація дітей. Вихователь запрошує дітей до театральної кімнати, пригадує з дітьми правила поведінки в театрі.

Вихователь:

  • Малята, куди ми з вами завітали? Тож на яке заняття ви очікуєте?

- Сьогодні у нас на гостині театр «Перлинка» (розглядають афішу). Діти, а вам нічого не нагадала назва «Перлинка»? (так називається дитячий садок).

А що таке перлинка? (міркування).  А чи бувають слова-перлинки?

Дидактична вправа «Спіймай  слово-перлинку».

Вихователь:

Сьогодні театр у нас незвичний –

Мова піде про країну величну!

Символи її будемо вивчати –

Рідний край свій прославляти.

Хто здогадається, як він називається?

 Створення мотивації.

Вистава сьогодні  буде про неньку Укра-Аїну,  яка має  «золоту скриню» (показує  театр),  до неї скарби України збирає та свій край прославляє! Та злий Чаклун тут побував –зі скрині всі скарби забрав. Зажурилася мати - просить нас їй допомогти скарби повернути.

- Чи згодні ви, малята, скарби збирати допомагати?

-А як ви гадаєте, які скарби ми будемо збирати?

Тож  виставу розпочинаємо – неньку Україну вітаємо!

Привітання «Рідна Батьківщино!»

Здрастуй, рідна Батьківщино!

Сонце й небо, море й річка!

Ліси й моря, луки й поля!

Скелі і гори – рідні простори!

Добрий ранок, моя Україно!

Я посміхаюся тобі єдиній!

Вихователь: Посміхнулася нам Україна-мати.

                      Стало тепліше, чи не так, малята?

                     А тепер на пошук мерщій вирушаємо –

                      символи державні відшукаємо! 

Легенда - казка «Три брати - символи» (драматизація)

Автор:

Колись давно жила матуся,

Синів трьох пестила вона.

Розумними і сильними зростали,

А у серцях буяла доброта.

Мати:

Хлоп'ята швидко підростали,

Сміливими та чесними ставали,

Та вирішили світом мандрувати

І неньку Україну прославляти.

 

Хлопчик:

Мене – найстаршого - в дорогу проводжала

І настанову  ось таку  давала:

Мати:

Корону золоту я  тобі дарую.

Три світлі промені на ній малюю.

Людей шануй, мій рідний сину,

І прославляй матусю Україну!

Хлопчик:

І я пішов серед людей,

Добро їм ніс я день-у –день.

Трьохпроменева корона

Мій осявала шлях.

Боровся за волю, славу і силу,

Щоб недоля людей не косила.

Автор:

За справи ці народ Вкраїни

Дав синові ім'я  святе.

Тризуб – ім'я тепер хлопчини,

З ним гордо по життю іде.

Звертається до дітей:

  • А ви, малята, що про герб знаєте? Може, вірші пригадаєте?

«Театр одного актора»: діти читають вірші зі сцени.

Діти:

1. Наш герб-тризуб,

   Це воля, слава,сила,

   Наш герб - тризуб,

   Недоля нас косила,

  Та ми зросли, ми є,

  Ми завжди будем,

  Добро і пісню несемо ми людям.

 

  Тризуб, немов сім'я єдина,

   Де тато, мама і дитина

   Живуть у мирі і любові

   На Україні вольній новій.

                                   П.Ребро

Автор:

Дякую, любі. Будемо далі казку творити.

Ви згодні зі мною, діти?

Середньому сину час вирушати –

Своє серце  у народ нести.

Старшому брату допомагати

Кращу долю Вкраїні знайти.

Мати:

Вдягни синочку це вбрання від мене,

Блакитно-жовтий одяг як знамено.

І постраждалим всім допоможи –

Поля і мирне небо бережи!

Хлопчик:

Синій колір – колір миру й неба,

Жовтий колір – хліба та життя.

Навчу я всіх у мирі жити!

Щасливим буде наше майбуття!

Автор:

Ходив середній син в міста і села,

І справами своїми люд наш дивував!

Любили люди хліб і чисте небо,

А хлопчика хтось Прапором назвав.

  • Малята, що ви про  прапор України знаєте?

А можливо, вірші нам прочитаєте?

    

    Діти:     

  1.  Прапор-це державний символ

      Він є в кожної держави

      Це для всіх-ознака сили

      Це для всіх - ознака слави.

      Синьо-жовтий прапор маєм:

      Синє-небо, жовте-жито;

      Прапор цей оберігає,

      Він - святиня,знають діти.

                                             М.Пригара

  1.  Небеса блакитні сяють з глибини,

      А пшеничні й житні мерехтять лани.

      Образ цей не зблідне, хоч минуть жнива,

      Це знамено рідне-злото й синява.

      Прапор наш, як літо,в сонці майорить,

      По долині-жито,по горі-блакить.

      Прапор наш-це битва,не рушничний дріб:

            По горі молитва, по долині-хліб.

                                                      Л.Забашта

Мати:

Найменшому синочку пісню я дарую,

Дзвінкоголосу, щиру, чарівну!

Із піснею незламними всі стануть

І проти ворога могутніми постануть.

Хлопчик:

Співаю пісню я, як небо чисту,

Як мить настане урочиста!

І величаю іній я неньку Україну,

І в ній молюся за її єдину!

Автор:

З тих пір лунає і донині,

Лунає гордо й величаво:

Слава Україні!

Діти: Героям слава!

Хто відгадає, як мене назвали?

І піснею якою  звеличали?

Звучить гімн України. Діти підспівують.

Мати: Три сини мої - Гімн, Тризуб і Прапор!

            Три державні символи країни,

            Символи поваги, єдності та миру,

            Гордість незалежної Вкраїни!

Хлопчики - символи:

Щоб скарби у скриню повернути,

Просимо  вас майстрами  побути.

Символи дружно створити –

Укра-Аїну розвеселити!

Вихователь:

Художній театр «Веселка» запрошує вас –

Для творчості настав вже час!

Практична діяльність дітей: виготовлення прапора  із  серветок синього  та жовтого кольору (колективна робота).

Складання герба, музичного синьо-жовтого ключа (індивідуальна робота, пазли).

       Пропоную назвати символи та  покласти їх до «золотої скриньку» Укра - Аїни.

Вихователь:

А тепер для вас перлинки

Від її доньки  Калинки!

Театр «Калинонька» відкриваємо –

Символи національні шукаємо!

 

На театральній ширмі з'являється дівчинка Калинка, загадує загадку:

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою чарівну вроду.

        За правильну відповідь дарує калиновий кетяг.

Хвилинка милування:

- Яка калина?  На що схожі ягідки? Що ви знаєте про їх цілющі властивості? 

А чи знаєте ви, чому кущ калиною назвали?

 Картонажний театр «Чому кущ калиною назвали?»

Вихователь:     Калина-це ім'я дівчини. Ішла вона якось повз городи, луки і натрапила на криницю. Задивилася Калинонька на свою красу, замилувалася. А з криниці голос: «Не дивись довго у воду, калиною станеш». Не послухалась дівчина та й зачерпнула води…І перетворилася на калину-прекрасний кущ. Зашуміла листям, потягнулася своїми гілочками до людей, до сонця, до хмар, до вітру: «Поверніть мені мою дівочу красу»,- але ніхто її слухати не хотів. Минали часи. Пролітав мимо журавель, задивився на калину-сумну та самотню-накинув на неї чарівне намисто і стала вона ще кращою. Так стоїть вона до цього часу гарним кущиком—калиною.

Вихователь: Про калину складено багато прислів'їв (пригадуємо).

Сьогодні ви можете артистами стати і зі сцени театральної  прислів'я сказати так, щоб  образ Калинки передати:

*Дівчина у вінку-мов калина у цвітку.

    А тепер до театру «Словограй» завітаємо, вірш ніжинської поетеси Софії Кузьмівни Демиденко прочитаємо (методика О.Дубогай – читання віршів у русі).

Моя Україно,(плавні рухи руками над підлогою),

Червона калино,

Над тобою лине(руки вгору),

пісня солов'я,

в блакитному небі

летять журавлі  (махи руками похитуючись),

щастя кожному несуть(руки до грудей)

на своїм крилі.

 

Скоро виростемо,(потягнулися вгору, руки вгору),

Злетимо із гнізда,

Розлетимся у різні куточки(нахили тулуба вліво-вправо),

Але, рідний наш краю,(плавні рухи руками над підлогою),

Не забудем тебе

Ми ж синочки твої і дочки(руки до грудей).

 А Калинка теж гру пригадала,

 Якої її мама Укра –Аїна навчала. Вона  запрошує вас до гри.

 Народна хороводна гра «Калинонька».

- Ой на горі калина (діти плещуть в долоні),

Під горою малина (присідаючи, тричі плещуть у долоні)

Ой так, на горі калина, (тупають однією ногою),

Ой так, під горою малина.(обертаються ліворуч навколо себе),

Там зійшлася дітвора, (діти зменшують коло),

Танцювати почала. (повертаються назад),

Ой так, там зійшлася дітвора, (тупають другою ногою),

Ой так, танцювати почала.(обертаються навколо себе).

 

- Як ви думаєте, калина – це скарб України? Яке прислів'я це підтверджує? (Без верби і калини нема України). Кладуть у скриню.

Вихователь:

А  Калинка замислилася –

На своє вбрання задивилася.

Стала в ньому символи шукати.

Може, вона допоможе нам, малята,

Скарби у скриньку відшукати?

- Як ви гадаєте, які скарби береже Калинка у своєму сердечку?

Діти розглядають  Калинку та називають символи (в одязі та атрибутах).

Розповідають  про  рушник, пояснюють, що він символізує. Пригадуємо вірш про рушник:

Вишивала мати,

Рушничок до свята,

Вишивала гладдю

Хрестиком квітки.

Золотом-пшеницю,

Синім-мирне небо,

Щоб були щасливі

Завжди я і ти.

                В.Паронова

Вихователь: є така прикмета: хто пройде під рушником, буде щасливим, здійсняться його мрії. От і ви маєте пройти під цим рушником та висловити свої мрії про те, якою ви б хотіли бачити нашу Україну. Але сказати це треба так виразно і емоційно, як у театрі.

 Театр одного актора  «Рушничок мрій».

  • Діти, а що ми про віночок знаємо, давайте пригадаємо?

(розповіді дітей про символи-квіти та стрічки: в'язати стрічки теж треба вміти, символи їх знати. Наприклад, найпершу у віночку – посередині- в'яжуть світло-коричневу стрічку- символ  землі- годувальниці. Пообіч неї – жовті стрічки- символ сонця; за ними світло- зелені- символ краси й молодості. Потім голубі , сині- символ неба і води, що дають силу і здоров'я ; далі  в'яжуть жовтогарячу – символ хліба, фіолетову – символ мудрості людини,  малинову – символ душевності щирості, рожеву – символ достатку).

Театр танцю «Віночок»

Калинка запрошує дітей у коло стати та в гру пограти.

Діти говорять слова:

Ой віночку, мій віночку,

В нього я вплету , що хочу:

Ружі, маки і барвінок,

І стебельця материнок,

Ще вплету казки чудові, пишні грона калинові,

І пісні про Україну.

Я віночок свій надіну

На голівоньку русяву -

Хай красується на славу.

Той, кому Калинка покладе на голову віночок, повинен виконати рухи з українських таночків. Потім віночок знову котиться по колу.

    Калинка дарує віночок та рушник, діти кладуть їх  до скрині.

 Декорація змінюється на українську оселю, де на поличці знаходяться ляльки-мотанки.

  • Як називаються ці ляльки?
  • Що означає слово «мотанка»?
  • З яких матеріалів їх виготовляли?
  • Чому їх називають оберегами?

- Як ви думаєте, кому в Україні зараз дуже необхідні обереги?

Запрошую дітей до «Театру нашвидкуруч». Діти виготовляють ляльки-мотанки (із заготовок).  Потім вони повинні показати (без слів – театр міміки і жестів), як вони зігріють їх серцями та подарують учасникам АТО.

Кладуть їх до скриньки.

Вихователь: Погляньте, малята, скільки скарбів ми зібрали!

(Діти заглядають у скриньку, де знаходять ще й червоні сердечка).

 - Як ви думаєте, діти, звідки вони взялися, адже ми їх не клали?

На театральній ширмі з'являється Укра-Аїна.

  • Це ваші маленькі сердечка, у яких   живе любов до України, її символів та оберегів. Давайте цю скриньку передамо воїнам АТО. Нехай вона зігріває і оберігає їх та принесе мир нашій Україні.

А вас я запрошую до театру пісні «Соловейко».

Пісня «Україно-ненько» (слова і музика народні)

Україно – ненько,

Ти моє серденько,

Вік тебе любити,

Серцю не тужити.

Вік тебе любити,

Серцю не тужити.

Хто тебе забуде,

Вороття не буде.

Україно – ненько,

Любий, рідний краю,

Золотої доленьки

Ми тобі бажаємо.

Підсумок заняття:

  • В яких театрах ми побували?
  • Які скарби збирали?
  • Як їх потрібно берегти?
  • Чому говорять: Україна – у серці єдина? 
Переглядів: 6109 | Додав: sad17perlinka | Рейтинг: 3.0/5
Всього коментарів: 0
avatar